Немаe вiйн i катастроф
Немає війн і катастроф,
А ми живемо так убого,
Один до одного як звір,
Все косо дивимось на когось.
Облиш ненависть і поглянь,
Як інші корчаться у купі гною,
Де світ немилий і скупий,
Змінитись зможе тільки нами.
О тих не слухай, що кричать,
Що від грошей жиріють, пухнуть,
Їм непотрібний рідний край,
І бідні та голодні люди.
Моїм не вірите словам,
Погляньте на свою країну,
Де вже закінчився метал,
А завтра розпадуться стіни.
Де п'ють з дитинства дітлахи,
Де матір викидає сина,
Де злість приймається навкруг,
Пихатість освітлює душу.
Де вірять тим, що світ продали,
Родину, матір обібрали,
Лише собі добра бажали,
Правдивим очі закривали.
Свидетельство о публикации №113101402939