Тягнися до мене
Тягнися до мене крізь біль і ненависть,
Коли я впадаю у розпач і сльози,
Шукаю себе між людом у зграї,
Але не знаходжу надії на завтра.
Пророчать, що завтра нас видушать з ранку,
Ми кулю у спину приймемо від світу,
Гарячою кров'ю розмиваючи світ,
Збираючись гнити у стінах глухих.
Я мав наближатись до світлих богів
Із біллю у серці крізь пекло і страх,
Де правда і гідність в тяжких кайданах,
Вмирає навіки у наших очах.
Блукаючи колом у ямі пустій,
Камінням засипали віру насміх,
Святих роздягали і душу топили,
Химери сліпі.
Між зграєю трупів ти тягнеш мене,
Навіщо всміхаєшся і дуриш себе,
Колінами трусиш на голову бруд?
Ти бачиш вмираємо у ямі пустій.
Оголені зрадою і криком іуд,
Голодні, спустошені, ниємо вік,
Щоб крихту не видерли з тремтячих ротів
У небі блукаючи між жахом хмільним.
Свидетельство о публикации №112102111223