Ти за спинами ховаєш себе
Ти за спинами ховаєш себе,
Власне слово не мовиш до тіні,
Де над купою розбитих голів,
Потішається славний народ.
Він утопить тебе за сірник,
Спину вигне, малює невдачу,
Над кістками убитих людей,
Доля ниє, проклинає невдачу.
Тих хто крадуть з кишені останнє,
Потішаються з бідного завжди,
Обіймають підкупних свиней,
Зазираючи у зраджену душу.
Багатіють, жиріють у славі,
Коли гідність гниє у труні,
Чують вдови проникливі крики,
Затуляють біль рушником.
Де темніє віра і совість
Там сміються над тілом моїм,
Розчленованим, убогим створінням,
Що лежить на сірім хресті.
Ти за спинами ховаeш себе
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112102111123
Свидетельство о публикации №112102111123
Рецензии