На нацiю хвору

На націю хвору

На націю хвору, де свій за чужого,
Сліпе покоління мудрує закони,
Гнилої довіри, правдивої змови,
Як миші малі потішаються знову.

Ногою ударять, сміються із себе,
Дурні пародисти, що гірше - то краще,
На голову виллють помиї і сморід,
Задушать за славу, надінуть корону.

Прикриють себе у ямі глибокій,
Колінами виб'ють останню надію,
За спиною мучаться, що серце підводить,
Лише душі тендітні година підводить.


Рецензии