После аванса. Павло Глазовий

После аванса

Получил аванс мужчина, повстречал дружка - 
С ним неплохо причастился просто у ларька. 
И, хмельной, как говорится, в стельку или в дым, 
В детский сад пошел, шатаясь, за сынком своим.
Ухватил его за руку и повел, как мог. 
Не успел и шага сделать на родной порог,
Как жена и в крик, и в слезы: Обормот, алкаш, 
Ты привел дитя чужое. Где ж ребенок наш?— 
От стены к стене качаясь, на пределе сил,
- Тебе разница какая? - Он жену спросил. 
Прихватил ли я чужого или своего... 
Ты же завтра в садик снова отведешь его…

Павло Глазовий
***
Чоловік аванс одержав, здибався з дружком
Та добряче й причастився просто під ларком.
І, п'янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим,
Почвалав у дитсадочок за дитям малим.
Там схопив синка за руку і повів, як міг.
Не устиг він ще ступити дома й на поріг,
Як дружина в крик, у сльози: —В тебе сором є?
Ти привів чужу дитину. Де ж дитя моє?—
Чоловіка в різні боки буйний хміль хита.
— А яка тобі різниця?— Жінку він пита.—
Чи чужого прихопив я, чи привів свого...
Ти ж назад відтарабаниш завтра знов його.