Иисус Христос распят был, и не раз. Лiна Костенко

Иисус  Христос  распят  был, и не раз.   
Впервые на Голгофе, там страдая,   
От смерти или от обидных фраз,   
Он не жалел о жизни, умирая. 
Затем  распяли и на  полотне,   
И в  мраморе и в  гипсе,  и  в  граните.
Его потом распяли и во  мне,   
Весь белый свет - распятию обитель.   
Съедая тело, кровью запивают.   
Год, два ли, десять, иль довеку?
И в лавках  этот образ продавая, 
Почить не позволяют человеку.   
Куда  пойду?  Куда  теперь  пойду?   
Где  на земле земля обетованная? 
Казармы  в  Гефсимании, в  саду,   
Народы все  —  сплошной открытой  раной…

               * * *   
Ліна Костенко

Ісус  Христос  розп’ятий  був  не  раз. 
Там,  на  Голгофі,  це  було  уперше. 
Умер  од  смерті,  може,—  від  образ, 
і  за  життям  не  пожалів,  умерши. 
А  потім  розп’яли  на  полотні, 
у  мармурі,  у  гіпсі  і  в  граніті. 
А  потім  розп’яли  його  в  мені, 
і  розп’яли  на  цілім  білім  світі. 
І  тіло  з’їли,  кров’ю  запили. 
Ще  рік,  чи  два,  чи  десять,  чи  довіку? 
І  продавали  образ  з-під  поли, 
і  не  дають  умерти  чоловіку. 
Куди  піду?  Куди  тепер  піду? 
Де  на  землі  земля  обітована? 
Казарми  в  Гефсіманському  саду, 
І  всі  народи  —  як  розкрита  рана…