Не знаєш і не хочеш бачить
Сміттям кипить брудна дорога,
Дивися, що накоїв ти,
Розбив і розламав надію,
Стягнувши дерев'яний хрест.
Ікону запалив прилюдно
У церкві, де чужий народ,
Кипить життя убивств і зради,
Ридає істинне добро.
Йому хвалитися не треба
У небо дивлячись пусте,
Обличчя гірко закривати,
Де ллється немічна сльоза.
Не знаєш і не хочеш бачить,
Як під парканом гідність вмре,
Тлумачить, що сердець не з'їсти
У прірві, де душа гниє.
Не просять світла бідні очі
Їм краще у глибокім дні,
Лічити свої тяжкі рани,
Благати, що кінець прийде.
Не знаeш i не хочеш бачить
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112040808823
Свидетельство о публикации №112040808823
Рецензии