Люди я невинний, що така година
Різані до крові пальці твої ніжні,
Слізно на долонях рану відігріють,
Припікає сонце, а на серці холод,
Весняне повітря, пташки заспівають,
Лише біль у грудях так і не зникає.
Відступлюсь в калюжу,
Що мені втрачати, що мені втрачати
У такій країні?
Де неясно глянуть і осудять люди,
Люди я невинний, що така година.
Що нас всіх чекає осуд чи прозріння,
Чи столітня мука, гірка біль, розлука,
Чи довічний холод, обгорне, задушить?
Але я повірив і мені не тяжко,
І мені не тяжко від сльози і муки,
Хочу я побачити ще пахучі квіти,
І навік у небо легко полетіти.
Люди я невинний, що така година
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112030500617
Свидетельство о публикации №112030500617
Рецензии