Гiрке слово як осадок
Как я их ненавижу." Эдгар Аллан По.
"Когда сон приходит ко мне,
Набегает на меня ужас,
И сотрясает все кости мои" Книга Иова Глава 14я.
"Ведал ли ты страх засыпающего?
Ужас что пронзает до мозга костей,
Ибо земля под ним разверзлась
И начинается сон..." Friedrich Nietzsche.
Гірке слово як осадок
Гірке слово як осадок
Роз'їдає все живе,
Цідить ненависть і кволість
Серед немічних людей.
Відкриває світ ілюзій,
Бідність бавиться слізьми,
Випікає безсердечних
В купі зраджених людей.
Із мішком по трупам ходить
Зазирає до грудей,
Хто хрипить і молить Бога
У пітьмі, де крик і сміх.
Свічку цідить на коліна,
Зображає світ понурий,
Відкидає попіл з жмені
На запечених, сліпих.
Що печуться від страждання
У тяжкому казані,
Де на всі питання грішні,
Черепа зотлілі лиже, світле полум'я ясне.
І скрегоче понад трупом,
Жаром душі засипає,
Біль зливає у кишені,
Як прозріння над оманою.
Свидетельство о публикации №112030401059