Блукання по пеклу
Що це за країна,
Що за дивне місце?
Спокою немає навіть у могилі,
Доїдає серце, випиває мозок,
Хреститься до неба, а добра не чути.
А добра не чути у такій канаві,
Господи навіщо нам глибокі рани,
Іншим просвітління, золоті монети,
Відгорають кістки в казані пекельнім.
Але точно знаєш, що я не заплачу,
Цвях з ребра підкину у холодне небо,
Буду я блукати вічно серед смерті
І рубці на тілі ниткою зшивати.
Блукання по пеклу
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112022710912
Свидетельство о публикации №112022710912
Рецензии