Пiтьма серед свiтла
Дихає щось у кутку і ховає обличчя,
Тане свічка в ночі і стікає додолу,
Розливає ту тінь, що крізь світло проходить.
І в о тій злій пітьмі я слабкий і прикутий,
Душить тиша німа і глуха, і тривожна,
І солодкі слова не дають нам заснути.
І за руку мене витягує ангел,
Його очі печальні і тривожна журба,
Це пітьма серед світла, пітьма серед люті.
І тримає вона у руках усю силу,
То безбожна жага їсти все, що захоче
І дивитись у очі, що палають вогнем.
І скаліченим станом вона хилить додолу
Сиві, темні уста і обгризені руки
За холодні серця і спустошені душі.
Свидетельство о публикации №112022510473