Майбутнe або час виживання

Майбутнє (або час виживання)

Будівництво зла і страти,
Час керує механізмом
У якому біль і мука
Супроводжується криком.
Сірий попіл землю вкриє
І порубані ліса,
Атмосфера зносить рани,
Що стікають по рукам,
Коли дощ обмиє тіло,
Що стерпіло побиття.
А в річках протухла риба
Доживає свій кінець
Лише слиз у гнійній рані
Проростає крізь тіла,
Що сплелися із ненавистю
Обгризаючи шматок
Від тремтіння і омани.
Кожен б'ється за своє
І між правдою і злістю
Вибирається одне,
Щоб залишити планету
Голу, блідну і німу.
Але знову серед баків
Бачу скривджених дітей,
Що в минулім поколінні
Побирались у людей.
А тепер дарує славу
Їм країна у якій
Жах прихований насильством,
Нагнітанням і каліцтвом
І винищенням людей.
Чітко зважена система,
Що працює кожен день
Не для нації і світла,
А для кривди і погроз,
Де виштовхується зайвий,
Який мовив щось не те.
І здається, що у тіні
Більш немає просвітління,
Що керуюча система
Знов рахує капітал
Наповняючи бюджети
На крові простих людей.