Година у пеклі
Ти проростеш із ран і криків
У місті, де не чути співу,
Де лише стогін давить груди
І попіл сиплеться віками.
Як тяжко дихати в пітьмі,
Де гнів керує розумом твоїм
І зазирає у казан,
Де догорає бідне тіло.
Прийшла у світ тяжка година
У пеклі жадібність і сила
Зростає ненависть і кривда,
Стискає, топить серед ям
Убите горем покоління.
Де за живим посліду ходить
З косою жах і недовіра
Згинаючи слабких у тіні
Ти водиш коло по землі,
Де розгинаються кістки
І тліє зірване лахміття,
І рух за рухом йде година
З облич стираючи прокляття
На дні омани і погроз.
Ти маєш час до світла рватись
Аж доки зідрані коліна
В калюжі крові заживуть,
Щоб пронести надію в жмені
Для інших блукаючих в пітьмі.
Година у пеклi
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112021811968
Свидетельство о публикации №112021811968
Рецензии