Поїдання
Слизька дорога по гниттю,
Де пріла кістка від обличчя,
Що до спини ховала страхом
Рубцем майбутніх поколінь,
Лиш тільки руки затряслися
Рубаючи дитячі ноги,
Насолодилися мовчанням,
Слиною капали на стіл
Останні краплі пробігали,
Коли гризнула смерть синці,
Де залишилися удари
Від гніву ката на землі.
Отам, де сподіватись марно
На влучний і хмільний кінець,
Ти тінню провела навмисно,
Де вже порожні очі і хребет,
Який до білої тканини
Був зовсім зідраний ножем.
Навіщо зазирнула в серце
Спиняючи шалений ритм?
Ти з насолодою дивилась,
Як ми гриземось на землі,
Як поїдають мене черви
У шлункові граючи пісень,
Яке стривожить кожне серце,
Якщо у когось воно є.
Поiдання
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112020708127
Свидетельство о публикации №112020708127
Рецензии