Я сам себе не бачу
Так довго серце переймалось
До неба так і не добралось,
Тремтіло, билося і нило,
Аж доки до землі упало.
А потім до зорі блукало
Себе ніяк не відчувало,
Понуро голову схиляло,
Молилось, билося, шукало.
Шукало відповідь у тіні,
Краплину сліз з душі виймало,
Аж доки в стіну закричало,
Я помираю, помираю!
Блукаю сам себе не чую,
Не чую, що кричу і плачу,
Я сам, я сам себе не бачу,
Весь час надломлений кульгаю,
Де мрія, радість, я не знаю,
Я божеволію від страху,
Любові в серці так замало,
Я замерзаю, замерзаю.
Я сам себе не бачу
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112012603832
Свидетельство о публикации №112012603832
Рецензии