Не пробачаю

Не пробачаю

Не пробачаю приховану ненависть,
Розмов за спинами, усмішки,
І нагнітання небезпеки,
Для божевільних є свій дім.
Для мене клітка цього світу,
Де продали усе живе,
До чого любий закликаєш,
Навіщо голову ламаєш?
Ти не потрібен, як і я,
У ямах жити, як комаха,
У ямах жити, як тарган,
І задивлятися на інших,
Які будують собі дім не за свої гроші.
Всі похвалялись перед кожним,
Що грошей у людей накрали,
Весь час хилитися до низу,
Копійку приховати від дитини,
І нити, нити, нити, нити,
Аж доки серце закаменіє,
Аж доки віра по блідніє,
Щоб підійматися з колін,
Коли на груди давить біль,
Не пробачаю я байдужість,
Людську ненависть, вічну злість,
Тривогу спокою на виліт,
Чекання гіркої сльози,
З небес розбитої душі,
Сердець пригнічення і долі,
Поваги, честі і довіри,
Не пробачаю я війни,
Між братом і сестрою,
В родині, насміх над слабким,
Не пробачаю я надії,
Яка стискається і ниє,
Де загубилася та мрія,
Яка жила в моєму серці?
Хто точить зуби за спиною,
Щоб гризти правду і довіру?
Втопилась мати у сльозі,
Країна бідна посивіла,
Ганебне кодло, жах і сміх,
Народження хмільної гордості,
Спіткає сотні літ.