Страшнiше бачити пiтьму

Страшніше бачити пітьму

Страшніше бачити пітьму
І їй віддячувати слабкістю,
Убити в бік ганебне зло,
Що озирається навкруг.

Коли жахіття переймає,
Омана правду підбирає,
Як сміх химерний набридає,
Коли довіра угасає.

Чистенька гідність, честь забута,
Химерне днище коло раю,
Пливе в очах немов прокляття,
Що бачить світ, коли вмирає?

Що бачить серце, що страждає,
Що чує немічний, убогий,
Коли його майно руйнують,
Щоб будувати темний дім?

Де будуть діти ті голодні
До смерті в ямі побиратись,
Вагатись, вішатись, колотись,
Аж доки зміниться весь світ.

Пани ще краще заживуть,
Пророкам вішатись не треба,
Вони і так підуть до неба,
Пітьма огорне білий світ.

Підступна, зла кульгає в пеклі,
Хитає молодість цигаркою,
Напій дурманить біле тіло
До нитки виїдає мозок.

Наркотик спалює чуття,
Спустошує і нищить,
Гудить прокляття над землею,
Чумою виїдає душі.

Серця без жалю, почуттів,
Зашиє ненависть і злість,
Добро залишиться легендою
Серед жахіття і пітьми.


Рецензии