Ти із жита руки тягнула до мене
Ти із жита руки тягнула до мене,
Коли коси горіли твої золоті,
Я стояв мовчазний,
Наче серце з душею в домовину злягли.
Коли вітер тебе розтягнув по землі
Дощ обмив обгоріле тіло твоє,
І над кручею повним туманом хмільним,
Залишилась тривога і рани тяжкі,
Що скипіли сльозою у розбитій душі.
Ти з жита руки тягнула до мене
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112010804833
Свидетельство о публикации №112010804833
Рецензии