Вимираємо
На дні, де кров зливається річками
Ти боком прикипіла до землі.
Мені так страшно в оцих стінах
Тримати згорблений скелет,
Що осипається додолу.
Немає правди її з'їли,
Коли стоптали моє тіло
Я не дивився наперед.
Ми вимираємо, як мотлох у пітьмі
З хмільним обличчям
І притискаємо надію,
Щоб не лилась гаряча кров.
До відповідності, відродження байдужості,
До всіх розірваних сердець,
Що все від болі кровоточать.
Нам вирізають білі груди,
Щоб чути крики і зітхання
На дні, де я відчув свою свободу,
Ти тут загинув би за мить,
А я живу в пітьмі століття,
Де ворон б'є сухі кістки,
Аж доки тіло не зірветься
Під вічним натиском землі.
Вимираeмо
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112010208959
Свидетельство о публикации №112010208959
Рецензии