Весняне сонце
Я знову згадую той час,
Коли дерева оживали
І ти блукала між садів
Чекаючи на мене.
Я принесу твої любимі квіти
І руки поцілую білі
У тиші знов зіллюсь із небом
Між ласкою й зеленим цвітом.
Я нещасливий, бо ти двері
Навіки в серці зачинила.
Так може сонце розігріє
Тебе душа моя і тіло.
І приведе у гай чарівний,
Де птах за нас печаль розвіє
Крилом тримаючи удари
Швидкої і миттєвої години.
Де лише молодість панує
І час рушати у дорогу
Крізь сонце у країну мрій,
Де ми зустрінемось з тобою.
Весняне сонце
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111123001212
Свидетельство о публикации №111123001212
Рецензии