So lonely

So lonely!
Ніччю без кінця
Вривається безжально тиша:
Стальними кігтями гінця
Новими шрамами пропише
Вже омертвілий крик душі,
Що не змогла себе позбутись.
У спогади не повернутись
Дозволь собі на мить.
Мовчи!


So lonely.
Стогоном лови
Чекання марева світанку.
Вогненним келихом прорви
У темряві зоріння ранку.
Все ж завмирає самоти
Суцільно-герметична брама.
Цю зміг би оживити драму
Коханий хтось.
Але не ти.


So lonely...
Покликом життя
Втішай пустелю мертвих тіней
Одноманітності буття
У невловимому хотінні
Легкого дотику тепла.
Відкритості щезають миті.
Ніколи сльози не пролиті
Спечуться серцем кам’яним.
Це – зла...


Такий самотній у безодні,
Зав’язнеш глибше в помилках.
По колу побіжиш, як зомбі,
Якого направляє страх
Судоми каяття провин.
Вже не змінити жорсткість долі.
Ти, захлинаючись від болю,
Холодним подихом вершин
Шепочеш:
Lonely!
              Lonely.
                Lonely...





15.08.2009