Заплакані вікна
Сльоза скотилась на віконце,
Де квіти подихом останнім
Мені подарували аромат,
Що в серці мовчазнім завмерли,
Але це сонце серед хмар
Намалювало силуети білі,
Я зрозумів свою самотність
І душу зірвану печаллю.
Крізь шелест листя на землі
Згадав останні швидкі кроки,
Коли навіки я пішов
З осіннім сонцем.
Заплаканi вiкна
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111120400305
Свидетельство о публикации №111120400305
Рецензии