Гіркота поцілунку
Ця знайома усмішка знову криє обман
І холодні слова не дають мені спокою,
Ти холодна, як лід непокірна здаєшся
Поки злине той страх, що стискає і мучить.
Я покірним здаюся з серцем ніжним змирюся,
Червоніє обличчя від моїх дорікань,
Я не кваплю тебе і спиняю завчасно,
Ніжні, ясні уста, що схиляєш до мене.
Гіркота на губах від твого поцілунку,
Я куштую отруту і спиняюсь невчасно,
Ти кинджалом мені пронизаєш все серце
І всміхаєшся марно над тілом моїм.
Не скорюся тобі, не піду більш з тобою,
Ти за марно для мене зберігала отруту,
Я за двері жорстоко викидаю тебе
І услід знову плачу.
Гiркота поцiлунку
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111120304252
Свидетельство о публикации №111120304252
Рецензии