Украйiнi
Давно ти розквітла у вирі тривог,
Пройшовши, як вітер віки.
І сонце ранкове дає тобі бог
В просторах Славути-ріки.
Цвітінням рясним гріють душу сади
Під небом прозорих хмарин.
В яскравому сяйві твої пелюстки,
Мов перли з далеких глибин.
Україно, Україно, ти, мов човен, крізь бурі пливеш.
Україно, наша земле, ніжна пісня твоя хай живе.
І лунає в кожнім серці, мов струна, що в душах бринить,
Твоя слава, рідна ненько, хай на крилах до нас прилетить.
З козацького роду коріння твоє,
Немає міцніших за них.
І мова твоя солов’їна живе
У піснях і думках людських.
Тарасове слово з’єднало навік
Усе надбання твоїх літ.
І скоро ти встанеш, воскреснеш з руїн,
Поринеш в далекий політ.
Україно, Україно, ти, мов човен, крізь бурі пливеш.
Україно, наша земле, ніжна пісня твоя хай живе.
І лунає в кожнім серці, мов струна, що в душах бринить,
Твоя слава, рідна ненько, хай на крилах до нас прилетить.
Давайте її збережемо красу,
Поборем усіх ворогів.
І будем збирати квіткову росу
Зі світлих її пелюстків.
Тоді сонце зійде, і знов, як колись,
Пташки заспівають в гаях.
І ти нас зігрієш небесним вогнем,
Теплом колосків на полях.
Україно, Україно, ти, мов човен, крізь бурі пливеш.
Україно, наша земле, ніжна пісня твоя хай живе.
І лунає в кожнім серці, мов струна, що в душах бринить,
Твоя слава, рідна ненько, хай на крилах до нас прилетить.
березень 2000 р.
Зображення: http://vlasti.net
Свидетельство о публикации №111112800303
Як гірко думати проте, що ми живемо у світі, який ніщо не поважає, крім своїх дорікань і пороків, що Україна забула патріотів і майбутнє, і лишається однією з країн, які підвладні чекати світла від інших.
З повагою.
Бондаренко Михаил 29.11.2011 00:38 Заявить о нарушении
З теплом, Юрій.
Прокопенко Юрий 29.11.2011 00:44 Заявить о нарушении