Роки минають і століття
Проходять дні, минає осінь,
І в серці радість і любов,
Де кожен крок стає легкий,
Щоб відшукати ніжне слово,
Яке запалить у душі вогонь,
І вічно хочеться спинити,
Цей танець неба і землі,
І не вдається на планеті,
Забути горе і провину,
Щоб кожен день шукати мрію,
Ми все блукаємо в собі.
А там за горем і журбою,
Країна радості і сміх,
Людська довіра і проміння сонця,
Дитяча усмішка і спів,
І віра в Бога, і майбутнє,
Яке будуємо для всіх,
Століття вічне на землі.
Роки минають i столiття
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111111204878
Свидетельство о публикации №111111204878
Рецензии