Серед жахiття у пiтьмi
Серед жахіття у пітьмі
Носив подерте я лахміття,
Лише холодний дощ змивав
Мої розірвані коліна.
Шматок подертої душі
І крига, що стуляла рота,
Коли хиталось тіло на стовпі.
Я закривав своє обличчя,
Щоб біль не мордувала тіло
У дивнім небі.
Свидетельство о публикации №111110908788