Вогонь зриваe з тiла м ясо

Вогонь зриває з тіла м'ясо

Вогонь зриває з тіла м'ясо
І водить кістками по дні,
То захиталися просохлі
Дерева схилені в воді,
Крізь жарке полум'я у тіні
Ти йшла згрібаючи хребці,
Що залишились від удару,
Коли ти встала із колін,
То захиталася земля
Від кожних кроків по крові,
Зійшла ти впевнено з гори,
Де прогоріло людське м'ясо
Сп'янінням жару духоти
У танець кволий зазивала,
Щоб зазирнути в глибочінь
Відчути калатання серця,
Яке зірветься під вогнем,
Щоб криком простір розірвати
Немов згрібаючи траву
Із прогорілого обличчя.


Рецензии