Коли я виліз із багна
Коли я виліз із багна,
Де м'ясо прикипіло тухле
Від божевільних криків в купі
Задралась шкіра на мені
Ось знову подих вогняний,
Як механічна втрата сили
Урівноважена довічно
Наступним зв'язаним чуттям,
Де тіло згорбилось від болі
Наступних ритмів вогняних,
Слизькою, терпкою від крові
Застигла рана на мені,
Миттєвим вибухом сердець,
Як душ зотлілих в темній ямі,
Ти подивилась наперед
Ногою тіло відгорнула,
Що з рани вдарила потоком,
Обмила уражене обличчя
Зашепотіли тихі миші
Під трупом землю відгрібають,
Де більш немає відчуття
В відбитих, скручених кістках
Зі мною лине без обличчя
Моя ображена сестра,
Слиною капає химера
І шепотить мені слова,
Що ми з тобою будемо разом
Ножем по тілу танцювати,
Ти посміхаєшся мені і озираєшся по колу,
Де затремтіла кожна тінь,
Коли зустрівся я з тобою
В пекельнім, нелюдськім вогні.
Коли я вилiз iз багна
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111091007623
Свидетельство о публикации №111091007623
Рецензии