Цвях
Здираєш шкіру ти із тіла,
Де тихо дихає земля,
О відвантаження добра!
Ти всі усмішки розітреш.
Де на траві одна іржа
Так серце стисне аж до болю,
Кричать і б'ються за любов,
І подих тяжко переводять.
З стіни в підлогу і у душу
Ти цвях заб'єш мені твердий,
Але ти крику не почуєш,
Коли закінчиться пора світанку.
Почнеться те що відкидав,
Не вірив іншим і бажав,
Себе відчути у підлозі,
Віддертим тілом на землі.
Ти переконаний в насиллі,
Але твій погляд загубився
Серед кошмару і убивств,
Ти не куштував ніколи страху,
Не був принижений як я.
Цвях
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111091000537
Свидетельство о публикации №111091000537
Рецензии