Досить жбурляти у очі каміння
Насипані вгору купи сміття,
Страшенна пора дикого світу,
Політика злиднів, довіра німа.
Порода життя, виживання і насміх,
Так досить жбурляти у очі каміння
І клястись усім, що іде боротьба.
Бо сили немає і відчай проймає,
Гортає печальні сторінки життя
Ти в світі один і місця немає.
Довіри нема ні до кого ніколи,
Страждальний народ зітхає услід
Він бачить зневагу прожитих літ.
Коли на кістках ті сльози злітали
Ти йшов уперед, щоб жити достойно
Усе зруйнувала нечиста та сила.
Вона заглядала у очі холодні,
Вона все гадала кому як до скроні
Хилити кулак і бити у лоба.
І била, і била шалена скотина,
І кров куштувала нечиста година
Тебе зупинила, бо марне життя.
Досить жбурляти у очi камiння
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111082800782
Свидетельство о публикации №111082800782
Рецензии