Нема сенсу йти вперед
Тіла порубані згнили, скипіла кров людської болі,
За що тримає нас Господь в своїх руках не відпускає,
Немає сенсу йти вперед, коли відрубані коліна,
А чи є сенс тут жити в ямі,
Коли дірява голова і тіло труситься в ознобі?
Кипить ненависть, злоба, злість,
Їх відчай відшукає нам дорогу
З охайним образом на шиї
Це час каліцтва всіх людей
І залишок пихатих блазнів,
Що світ збудують недотеп,
Які копаються в багнюці,
Коли не цінять наший рід
Довіривши людям невдячним серце,
Нас розстріляють прямо в спини
За слово правди, чесноти,
Ми очі видавимо двічі,
Щоб там не бачить пустоти,
Дітей своїх не бачить в ямі,
Схиливши голову іди,
Схиливши голову іди,
Коли цей світ нас не сприймає,
А хоче зупинити ритм,
Життя, життя усе нам пробачає.
Нема сенсу йти вперед
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111081902589
Свидетельство о публикации №111081902589
Рецензии