Пора витягувати цвяхи
Для інших гірких перемін,
Чекаю в темряві, в безодні,
Коли ми вимремо усі.
Аж тут до світлого віконця
У мить надія підійшла,
І зазирнула, і сміялась
З косою смерть за мною йшла.
Схилила голову понуро,
Коли торкнулася плеча,
Волосся темне побіліло
Від бігу в ямі без кінця.
Не починалася ця гра,
Вона завжди була зі мною,
Лиш тільки мовчазна душа
Упала знову на коліна.
Її кололи нізащо
Чекали кращої нагоди,
Щоб бити в тім'ячко метал
І витирати гіркі сльози.
Пора витягувати цвяхи
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111051308176
Свидетельство о публикации №111051308176
Рецензии