У тебе платтячко біленьке,
І ніжний погляд серце гріє.
Мене кохаєш лише ти
І відчуваєш, коли гірко,
Коли я плачу над тобою,
Що сам єдиний без нікого
Тебе тримаю на руках.
Дивлюся в очі неживі
І притискаю білі руки,
Шукаю місця на землі,
Коли ніхто мене не гріє,
То нащо й жити на землі?
Чекати вічно на твоє прощення,
Коли так хочеться кохати
І цілувати білі руки,
Так подивися в мертві очі
Мене кохають мертвеці
Вони за мене відчувають радість,
Коли стискаюся від болю
Перетворюся я на кригу,
Зів'яну наче неживий,
І листя тіло огортає,
Коли ти дивишся на мене
Німіє тіло і думки.
Лялька
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111010203652
Свидетельство о публикации №111010203652
Рецензии