Нема жалю
Колотить тіло від морозу
Пробита суміш відчуттів.
Я повертаюсь в своє русло,
Де кров зливається як сік.
Тут не цінують біль і кволість
До калатання всіх сердець муштрують слабких.
Де віра матері зливає сльози
І кату усмішку дає,
Де просять хліба бідні люди.
Часи ганебної пітьми
Прудким прибили знову ноги,
Щоб не ступали більш услід,
Коли погрожують життю
До невблаганності вбивають люд
Немає жалю у мені.
Свидетельство о публикации №110122707562