Мов фенікс з попелу пожеж
Ти встав могутній в гордій славі.
І знов в руках стиснув свій жезл -
Підняв на месть завзяті лави.
І знову меч Твій задзвенів -
В світи полинів гомін волі,
Із радістю обнявся гнів -
В рядах - на струнко - гордочолі.
Лунає пісня наче грім -
О, грають гімн Софії дзвони.
В обіймах діти і старі -
Нема катів, гидких кордонів!
І Києва клекоче кров -
Гримлять когорти непоборні,
Голосить світові Дніпро:
- Од нині Ти Вільна, Соборна!
Мов фенiкс
© Copyright: Михайло Дяченко, 2010
Свидетельство о публикации №110112405766
Свидетельство о публикации №110112405766
Рецензии