Лина Костенко. Из кн. Бузинный царь

Соловей простудился

Дождь идет без перерыва!
Плачет груша, плачет слива.

Льет ручьем  вода с ветвей,
простудился соловей.

Он в кровати под периной
пьет горячий чай с малиной.


Соловейко застудився

Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива.

Ти періщить заходився,
соловейко застудився.

А тепер лежить під пледом —
п'є гарячий чай із медом.



Пряха

Села пряха и прядет -
снег идет - идет - идет -
нитка путается, рвется,
а она сидит, смеется.
Эти вьюги - как  холстины,
что укроют гор вершины,
Снега это полотно -
занавеской на окно -
- на платок, на покрывало -
мало - мало - мало - мало -
снег идет - идет - идет -
а она прядет, прядет...


ПРЯЛЯ

Сидить пряля та й пряде —
сніг іде-іде-іде —
нитка рветься де-не-де,—
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна —
на хустину и укривало —
мало-мало-мало-мало —
сніг іде-іде-іде —
а вона пряде й пряде...


Удивленные цветы

Ночью звезды стали колючи,
как испуганные ежата,
ночью сойка кричала на круче,
ночью ворон чихал над  хатой.

И шептались цветы до рассвета -
все искали ответ на вопрос они:
- Лишь вчера еще было - "летом",
а сегодня уже - "по осени"?


ЗДИВОВАНІ КВІТИ

Сю ніч зорі чомусь колючі,
Як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала в кручі,
Сю ніч ворон сказав: “Апчхи!"

Сю ніч квітка питала квітку:
— Що це робиться,поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
А сьогодні вже — восени!



Ворота лета запирает осень...

Задождило. Захлюпало. Сентябрь выронил серп.
Перепелки,кузнечики оборвали концерт.

А журавль поклонился лугам и садам.
За моря собираясь,  паковал чемодан.

Где ты, лето, поделось, куда подалось?
Слышишь, осени скрипнула ось?..

Осень лета врата запирала в ночи,
журавлиные в небе теряла ключи.


ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ…

Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.
Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.

Чорногуз поклонився лугам і садам.
Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.

Де ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!
Осінь, ось вона, ось!

Осінь брами твої замикала вночі,
погубила у небі журавлині ключі.



Осенние тучи серые, как слоны

Большие тучи в воздухе загрузли.
И красен клен у леса на краю.
Такие дикие летят за море  гуси,
а я слонам привет передаю.


Осінні хмари сірі, як слони

Великі хмари холодом нагусли.
Червоне листя падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі гуси,
а я слонам привіт передаю.


с украинского перевел А. Пустогаров