Издрык. Рикардо

Из цикла "Станислав и 11 его освободителей"
Посвящается Квентину Тарантино

4. РИКАРДО
Вот город – спираль заколдованных дуг,
где тело сливается с телом,
и тьму на тебя насылает их дух,
и ты отступаешь несмело.
И мгла потекла, точно приторный сок.
Ты видишь сквозь сумрак тяжелый -
нацелен осиновый кол тебе в бок,
ты слышишь осипший злой голос.
И сам голосишь, и дрожишь, как листок,
скулишь, умоляешь не трогать,
чтоб, может, от горла на волосок
Рикардо отвел смерти коготь.

с украинского перевел А. Пустогаров

З циклу "Станіслав і 11 його визволителів”

Присвячується Квентіну Тарантіно

4. РІКАРДО
Це місто – спіраль зачарованих кіл,
де тіло зливається з тілом,
і темрява тчеться від духу цих тіл.
І ти відступаєш несміло.
Імла насувається млосна, мов сік
плодів екзотичних, незвиклих,
і бачиш вже вістря осикових пік,
і чуєш осиплий чийсь виклик.
І кличеш вже сам, і кричиш від жахіть,
і молиш, і квилиш, як жертва,
щоб, може, хоча б в найостаннішу мить
Рікардо не дав тебе зжерти.