Белые паруса лежат в сундуке. Рожденные вчера зори
венка Ариадны безрадостно освещают дорогу назад.
Мои спутники без Умолку о победе твердят.
Все, что с тобой связано, осталось по ту сторону моря.
Теперь, вслушиваясь в рваную линию ритма
волн, от соли которых меняется цвет волос,
думаю – чудовище встретилось не в лабиринте,
а на Наксосе, где тебя оставить пришлось.
с украинского перевел А. Пустогаров
Тезей
Білі вітрила лежать у скрині. Народжені вчора зорі
вінка Аріадни освічують невтішну назад дорогу.
Мої щасливі супутники, невгаваючи, торочать про перемогу.
Все, що з тобою зв'язано, залишилось по той бік моря.
Зараз, вслухаючись в ламану лінію ритму
хвиль стихії, від солі якої міняється колір волосся,
я думаю, що чудовиськом був не той з лабіринту,
а той, що мені приснився в нашу ніч на Наксосі.
Галина Петросаняк. Тезей
© Copyright: Украинская Поэзия Переводы, 2009
Свидетельство о публикации №109090203492
Свидетельство о публикации №109090203492
Рецензии