Посоловел от пенья сад. Василь Стус, перевод с укр

             * * * Б.
            
            Посоловів од співу сад   
            од солов’їв і од надсад
            і од самотньої свічі
            і од тяжких зірок вночі
            а ген за плотом висне дим
            проклятий місяцем рудим
            І світло випурхнуло птахом
            і розплатало два крила
            над віковим страпатим страхом
            жалкого як голки зела
            Повстань і ти на два світання
            на два сполохані вогні
            аби отут на однині
            пізнати тьми розкошування
            і світло як вода з криниці
            на віти порснуло пругкі
            де як видіння полохкі
            стрибали золоті жар-птиці
            Диміли ружі. З того раю
            радів я згублений в світах
            що тут по звомплених зірках –
            сам і смеркаю і світаю.


* * * Б.

Посоловел от пенья сад
от соловьёв и от надсад
от одиночества свечи
тяжёлых, плотных звёзд в ночи
а за плетнями – дым стеной
он проклят рыжею луной
И птицей сонной свет взметнулся
и распластал свои крыла
колючим страхом встрепенулся
в траве, разящей, как стрела
Восстань и ты на два рассвета
на два испуганных огня
чтоб тьму познать при свете дня
наедине с собою где-то
и яркий свет водой криницы
плеснул, где тень мечты дрожит
где, как в пустыне миражи
сияли золотом жар-птицы.
Дымились мальвы. В том раю
Я счастлив был своей судьбою
Что здесь, под горестной звездою
И свет и тьма -  всю жизнь мою.

VI.2009