Киев, прощай! Василь Стус, перевод с украинского

                Моє життя, мій Києве, прощай!
                Прости мені оцю тяжку розлуку
                і до побачення! Подай же руку
                і витиши мою смертельну муку,
                і твердості в убоге серце дай.
                Дай віри, Києве! Моє життя!
                Білоколонний, ти наснився ніби,
                як вітражів багатобарвні шиби,
                і вже пішла дорога без пуття
                кудись у прірву, в смертну чорноту,
                де сонце ледь ворушиться на споді.
                Та виростає у красі і вроді               
                крилатий птах і клякне на льоту.

Вся жизнь моя и Киев мой, – прощай!
Прости мне эту тяжкую разлуку
и до свиданья! Дай на счастье руку,
уйми на миг смертельной силы муку,
и твёрдости душе убитой дай.
Дай веры, Киев! Жизнь и боль моя!
Белоколонный, ты приснился словно,
весь  разноцветьем витражей наполнен,
но уплыли пути небытия
куда-то, в безвесть, злую черноту,
где солнца луч едва лишь в сердце выжжен.
Так птица, счастьем воли не обижена, -
Расправив крылья, гибнет на лету.