Юрий Андрухович. Вольф Мессинг. Изгнание голубей

Была у меня способность (или болезнь):
в черепе голубков пара.
В рот мне норовили залезть
медики, знахари, другие парни.

Как я гордился вами, крылатые мои кристаллы,
пернатые мои мучители со старинных полотен!..
Крылья вы об меня терли и рокотали,
основав в моем черепе городишко Ракотин.

А по осени упал с неба фокусник, старый пень.
Стетоскопом слушал – как они шевелятся.
И когда сбежались кому не лень,
я внес ясность: "Хотят подняться".

Вылетали через головы рану,
или третий глаз (не закроешь его и ночью).
А старый пес держал браунинг в кармане,
и одною пулей разнес их в клочья...

Я стал тихий, чтоб не светиться,
поведение – скромно, гигиенично.
Не потому, что убиты прежние мои птицы,
а потому, что ношу в черепе теплое их яичко...

С украинского перевел А. Пустогаров

(из сборника "Екзотичні птахи і рослини", 1991. Цикл "Гербарій")


Вольф Мессінг. Вигнання голубів

Мав я прегарну здатність (чи то хворобу):
двійко голуб'ят у череповій коробці.
В ротову мою порожнечу, від крику аж пурпурову,
зазирали медики, ворожбити та інші знаючі хлопці.

Як я вами пишався, мої крилаті кристали,
пернаті мої мучителі з давніх полотен!..
Ціле літо об мене крилами терли і туркотали,
заснувавши в моїм черепі містечко Туркотин.

А восени упав з неба миршавий ілюзіоніста.
Слухав мене стетоскопом – як вони там шурхочуть.
Збіглося на це подивитись ледь не півміста.
І тоді прояснів я: “Летіти хочуть".

Вилітали мені з голови крізь отвір у рані,
або крізь моє третє око (ніяк його не заплющиш).
А той миршавий пес мав у кишені браунінг
та й одною кулею двох голубів розлущив...

Став я цілком сумирний, загнавсь у схови,
поводжусь без відхилень – чемно і ґречно.
Не тому, що вбиті колишні мої птахове,
а тому, що ношу в черепі тепле їхнє яєчко...