Григорiй Кочур
Я тих повинен стати голосом,
Хто в многості вже стільки років
Mіж тундрами з питанням болісним
Невільничим ступає кроком.
За цими лавами похмурими
Обстану я перед віками,
I то не в гніві, не в обуренні,
А в певності тривкій, мов камінь;
Мов вітер, що спокійно дихає
I плине полем неозорим,
Ми скромним словом правди тихої
Стозвукий галас переборем.
Другие статьи в литературном дневнике:
- 30.12.2023. Григорiй Кочур
- 29.12.2023. ***
- 18.12.2023. ***
- 09.12.2023. ***
- 08.12.2023. ***
- 07.12.2023. ***
- 04.12.2023. ***
- 03.12.2023. ***