***

Гелена Смилянская: литературный дневник

На жаль я теж причетний до люмпенізації народу-електорату.
Бо в казках як? багатий-бідний.
І багатий поганий, а бідний завжди добрий і хороший.
І в кінці багатого обов'язково карають, грабують, б'ють. І він бідніє.
А бідний багатіє. Через якусь казкову придибенцію.
От і виховуються змалку українці в парадигмі люмпен-пролетаріату.
Що самому не заробиш, а як заробиш, то станеш поганим багатієм.
І треба чекати щоб багач віддав своє.
А як не дає, то він куркуль, барига і нігадяй.
А те що вся країна жила за рахунок таких "куркулів", то начхати.
Дайош продразвьорстку!
ну і підживлюється легенда,що багатий гроші ложкою їсть і тільки мріє ,щоб у бідного сусіда грушку відібрати.
А як створить підприємство в твоєму селі, то на роботу йти не треба, бо це твоєю кров'ю багатій розживається. А треба вкрасти жом, бензин і поросятко з ферми. А ферму спалити.
Тоді буде все по справедливості.


Сашко Лірник



Другие статьи в литературном дневнике: