Ю. Андрухович

Україна ж — це країна барокко.

Мандрувати нею — для ока втіха.

І тому западає спокуса в око:

зруйнувати все. І скільки б не їхав,

бачиш наслідки: мури і житла хворі

ще, мабуть, від турків. І п'ятикутні

знаки. З криниць повтікали зорі,

тобто їх нема, криниці відсутні,

але є сліди, і це дозволяє

подавати прогноз у вигляді віри

в неминуче. Тому що наша земля є

чимось більшим, аніж сорочка для шкіри.

Це підпільне барокко влаштовує опір

і цвіте шалено навіть в уламках,

хоч забуто нас і мовчать в Європі.

Катувати зручно в палацах, замках,

а в каплицях тісно. Тому каплиці

є найперший крок углиб України.

Мені видно все з чужої столиці.

Все на світі можна підняти з руїни,

крім живої крові, як ми вже знаєм.

Напиши, чи всі живі та здорові.

Чи літають ангели над Дунаєм,

чи дощі у Львові, чи досить крові.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 28.05.2019. Арiстотель
• 27.05.2019. И. Бродский
• 24.05.2019. Николай Каверин
• 22.05.2019. ***
• 21.05.2019. ***
• 20.05.2019. Пабло Пикассо
• 18.05.2019. В. Пелевин ли. Ника
• 17.05.2019. В. Пелевин
• 15.05.2019. Агата Кристи
• 14.05.2019. Пантеистический мандригал сборник Эмали и камеи
• 08.05.2019. Коллин Гувер
• 06.05.2019. Стiвен Кiнг
• 05.05.2019. Коллин Гувер. Признайся
• 04.05.2019. Колин Гувер Признайся
• 03.05.2019. Ю. Андрухович
• 01.05.2019. Владимир Гандельсман