***

Відкрию свій альбом дитинства.
Про славу мрії? У чому біда ?
Де астроном - подружка моя,
Де я - художницею була.

Їй гори книг перегорнувши,
Малим здавався Чумацький Шлях.
Бо зіроньку знайшла вона,
Над відображенні дзеркал.

Мені хотілося написати
Її портрет в сяйві зірок,
По праву подруги не зачепивши
Нічний туги сліпий наркоз ...

Ми попрощалися на світанку.
Сказав:"Повернуся!" Та двері зачинив.
Кімната вкрита таємницею — кохання.
Будильник, підвіконня, лампа,
Ліжко та книги. Я сумую...
Пишу тобі в подиві. Що це?
Чи маячня, чи мимовільний
поклик— до любого?
Пробач, о Боже! Мою тугу, сумніви мої,
Пробач мою необережність.
Я так тебе кохаю любий,
Що кроків звук лякає навіть.
Мені знов стали необхідні
Твої: сміх, посмішка і... шаржі.
Тебе нема зі мною поруч.
Хвилину, мить, а може вічність?
Не хочу по світу блукати
Одна, як завжди — нескінченність!
Кімната вкрита таємницею — кохання.
Будильник, підвіконня, лампа,
Ліжко та книги ...

А дні летять...

А дні летять так швидко,
вони летять.... століття.
Тебе немає поруч,
і мати на портреті:
У білім капелюсі,
з зеленими очима.
Весела, мила дівчинка.
Пробив годинник. Годі?!!
Раніше не зустріла
Цікавого портрета.
Ніколи і не знала,
що десь існує все це:
Та дівчинка весела
з зеленими очима.
А дні летять так швидко,
а дні летять незримо...

Сезон

Лада Арій

Море на сезон, сонце на сезон,
На сезон любов.
Радість на сезон, щастя на сезон,
На сезон дощі.
Дощ із моїх сліз, з крику мого – грім!
Нескінченний сум, що з тобою ми
Запізнилися на один сезон.
А сезон пройшов повторюючи знову
Ночі та світанки.
У тому біда, що для нас з тобою
Місця там немає!
Та для інших тих, незнайомих нам
Повторяться знову:
Море на сезон, сонце на сезон,
На сезон любов.

Біла ворона

Лада Арій

Коли можна стати вороною білою?
Коли навколо крутиться щось сіре?
Ти побоявся, що я стану вороною білою?
Та чи погано це, якщо ті, інші - сірі?
Ти відчуваєш у мені потребу,
Ти все написав, вигадав поспіхом!
Та нас з тобою розрізняє забарвлення!
Адже... як раніше, я в одязі білому,
А ти все в тому ж... темно-сірому кольорі.

Коли я піду...

Лада Арій

Коли я піду далеко-далеко,
Звідки ніхто, ніколи не приходить,
Душі буде там - неодмінно легко,
А ангелів хор співатиме... про кохання.
Я буду... Ангелом твоїм небесним,
Я... охоронятиму тебе від горя,
Я... співатиму там свої ніжні пісні
У церковному хорі, а може й ні!
Коли я піду далеко-далеко,
Звідки ніхто не дзвонить і не пише,
- Ти пам’ятай мене! - Я зараз говорю
Адже кричатиму, ти мене не почуєш...

Лада Арiй

Гортаючи старі сторінки фоліанта
Раптом знаходжу: герцог молодий
Чекає блаженства, кохання романси
Співає та знову блаженства чекає.
О друже мiй, як наші долі схожі!
Та тільки знову запізнилась я.
Потрібно народитися раніше? Потiм?
Де шовк, мазурка, свічки, дзеркала...
Минає все, піду i я щоб знову:
Любити, жити та... спізнитися,
Але хтось юний на портреті буде
Шукати мої риси позабуті.
Менi б cтати...

Лада Арiй

Мені б стати хмарою білою,
Щоб у небі потім розчинитися.
Мені б стати Янголем світлим,
Щоб думками до Бога прагнути.
Захищати живучих у світі
Приречених, убогих, тлінних ...
Мені б стати, та на жаль знаю,
Що поки неможливо. Мені б -
Перед кожним розкривши душу,
Про любов розповiсти чудову.
Проволають:»Божеволіє»Або скажуть:»Все. Досить.»
Шістнадцять
років

Лада Арiй

Тобі шістнадцять, але твоя душа
Змучена та втоптана в бруд.
Ти знаєш, що таке гроші.
Їх треба мати, щоб витрачать.
Твоє дзеркало перед тобою
Ти в ньому чудова, але це не ти!
Тому що там, за твоїм склом -
Зовсім інший, чистий Всесвіт!

46
Гортаючи...

Лада Арiй

Гортаючи старі сторінки фоліанта
Раптом знаходжу: герцог молодий
Чекає блаженства, кохання романси
Співає та знову блаженства чекає.
О друже мiй, як наші долі схожі!
Та тільки знову запізнилась я.
Потрібно народитися раніше? Потiм?
Де шовк, мазурка, свічки, дзеркала...
Минає все, піду i я щоб знову:
Любити, жити та... спізнитися,
Але хтось юний на портреті буде
Шукати мої риси позабуті.
Менi б cтати...

Лада Арiй

Мені б стати хмарою білою,
Щоб у небі потім розчинитися.
Мені б стати Янголем світлим,
Щоб думками до Бога прагнути.
Захищати живучих у світі
Приречених, убогих, тлінних ...
Мені б стати, та на жаль знаю,
Що поки неможливо. Мені б -
Перед кожним розкривши душу,

Другие статьи в литературном дневнике:

• 16.03.2025. ***
• 12.03.2025. ***