закон о беженцах

Настоящий Закон определяет порядок предоставления государственной помощи, защиты конституционных прав и законных интересов лиц, вынужденно покинувших место жительства вследствие временной оккупации Автономной Республики Крым и г. Севастополя или обстоятельств, связанных с проведением антитеррористической операции на территории Украины и переехавшие в другие регионы Украина.

Статья 1. Определение терминов
1. Лицо, вынужденно покинула место жительства вследствие временной оккупации Автономной Республики Крым и г. Севастополя или обстоятельств, связанных с проведением антитеррористической операции на территории Украины - гражданин Украины, который постоянно проживал в Автономной Республике Крым или г. Севастополе по состоянию на 18 Март 2014 или на территории проведения антитеррористической операции на время начала антитеррористической операции (далее - вынужденный мигрант). К этой категории лиц также относятся иностранцы или лица без гражданства, которые на законных основаниях проживали на указанных территориях Украины и вынужденно покинувших места жительства вследствие указанных обстоятельств.
2. Вынужденное оставление лицом места жительства - оставление лицом места жительства на территории Украины вследствие возникновения обстоятельств, угрожающих жизни или здоровью лица или членам его семьи, потери жилья, средств (источников) обеспечения существования, угрозы применения насилия, преследования по политическим, религиозным убеждениям, национальной принадлежности или принадлежности к определенным социальным группам или с намерением избежать последствий вооруженного конфликта или оккупации, повсеместных проявлений насилия, нарушений прав человека и которая не пересекала международно признанного государственной границы Украины,
3. Время начала и окончания антитеррористической операции - время, определенный Указом Президента Украины о начале и проведения антитеррористической операции на территории Украины.
4. Временно оккупированная территория Украины - территория Украины, определена в Законе Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины» (далее - временно оккупированная территория).
5. Территория проведения антитеррористической операции на территории Украины - территория Украины, определена Указом Президента Украины о начале и проведения антитеррористической операции на территории Украины.
6. Члены семьи вынужденного мигранта - члены семьи, указанные в соответствии с Семейным кодексом Украины.
7. Государственная помощь вынужденным мигрантам - комплекс мероприятий, направленных на обеспечение и обновления гарантированных Конституцией Украины, действующим законодательством и действующими международными договорами Украины имущественных и неимущественных прав лиц, вынужденно покинувших места жительства вследствие временной оккупации Автономной Республики Крым и г. Севастополя, или обстоятельств , связанных с проведением антитеррористической операции на территории Украины. Порядок предоставления и объемы государственной помощи вынужденным мигрантам устанавливаются Кабинетом Министров Украины
8. Места временного расселения вынужденных мигрантов - жилой фонд (дома, квартиры, общежития, базы отдыха и т.д.), выдающийся решениями Кабинета Министров Украины, органов местного самоуправления и приспособлен для проживания вынужденных мигрантов (далее - места временного расселения). В случае необходимости возможны временного расселения могут быть нежилые помещения, приспособленные для временного проживания. Жилые помещения юридических и физических лиц могут быть местами временного расселения с их согласия.
9. Регионы временного расселения вынужденных мигрантов - определенные Кабинетом Министров Украины регионы Украины, в которых осуществляется государственная помощь, в частности, в расселении вынужденных мигрантов (далее - регионы временного расселения).
10. Вид вынужденного мигранта - документ, который выдается вынужденном мигранту территориальным подразделением центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов и являющийся основанием для получения государственной помощи в порядке и объемах, определенных действующим законодательством и настоящим Законом. Форма и описание вида вынужденного мигранта устанавливается Кабинетом Министров Украины.
11. Аннулирование вида вынужденного мигранта - признание территориальным подразделением центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов вида вынужденного мигранта недействительной по основаниям, предусмотренным в настоящем Законе или по решению суда.
Статья 2. Гарантии прав и свобод вынужденных мигрантов, выехавших за пределы временно оккупированной территории или территории проведения антитеррористической операции
1. Гражданам Украины, иностранцам или лицам без гражданства, которые на законных основаниях проживали на временно оккупированной территории или территории проведения антитеррористической операции гарантируется восстановление (в случае такой необходимости) и соблюдения в полном объеме их прав и свобод, предусмотренных Конституцией Украины и законами Украины, международными договорами - в том числе социальных, трудовых, избирательных прав, права на образование и медицинское обеспечение - после оставления ими временно оккупированной территории или территории проведения антитеррористической операции и поселение в других местах проживания на территории Украины.
2. Лица, виновные в дискриминации вынужденных мигрантов по политическим, религиозным убеждениям, национальной принадлежности, принадлежности к определенным социальным группам - несут ответственность согласно законодательству Украины и международным правом.

Статья 3. Порядок предоставления государственной помощи вынужденным мигрантам
1. На время действия обстоятельств, указанных в статье 1 настоящего Закона, вынужденные мигранты получают государственную помощь в объемах и порядке, определенными действующим законодательством и настоящим Законом.
2. Государственная помощь предоставляется вынужденным мигрантам, которые в силу обстоятельств, указанных в части 2 статьи 1 настоящего Закона оставили места проживания на временно оккупированной территории или территории проведения антитеррористической операции, и которые не пересекали границы Украины с целью приобретения убежища или получения защиты по пределами государства за время временной оккупации или проведения антитеррористической операции и прибыли в регионы временного расселения или самостоятельно выбранных мест проживания.
3. Вынужденный мигрант после оставления территории Украины, указанной в части 1 статьи 1 настоящего Закона, при обстоятельствах, указанных в части 2 статьи 1 настоящего Закона, вправе обратиться за государственной помощью в любом, кроме указанных в части 1 статьи 1 настоящего Закона , регионе Украины. В регионах временного расселения вынужден мигрант и члены его семьи имеют право получить государственную помощь, предусмотренную настоящим Законом, и помощь в расселении в местах временного расселения.
  4. В случае если вынужден мигрант самостоятельно выбирает регион и место жительства, не включен в перечень регионов, определенных Кабинетом Министров для временного расселения вынужденных мигрантов, он признается, не нуждается в государственной помощи во временном расселении и получает другие (кроме государственной помощи в расселении) виды государственной помощи, предусмотренные настоящим Законом и решениями Кабинета Министров Украины.
   5. Перечень регионов временного расселения вынужденных мигрантов в обязательном порядке публикуется в средствах массовой информации и доводится до сведения органов местного самоуправления, общественных организаций и международных институтов, осуществляющих свою деятельность в сфере оказания помощи лицам, ищущим убежище.
6. Вынужденные мигранты, члены их семей, которые изъявили желание воспользоваться государственной помощью в расселении и прибывших в регионы временного расселения, должны обратиться в территориальное подразделение центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов из заявлением о получении вида вынужденного мигранта и заявлением о необходимости в поселении в местах временного расселения. Лица, которые обратились с заявлением о необходимости в поселении в местах временного расселения имеют право проживания в местах временного расселения на срок рассмотрения заявления о предоставлении удостоверения вынужденного мигранта и на период обжалования отказа в предоставлении или аннулировании вида вынужденного мигранта, в том числе - в судебном порядке .
7. Вынужденные мигранты, члены их семей, которые не изъявили желания воспользоваться государственной помощью во временном расселении в местах временного расселения должны обратиться с заявлением в территориальное подразделение центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов по избранному месту пребывания за получением вида вынужденного мигранта.
8. Заявление о получении вида вынужденного мигранта от имени ребенка-сироты или ребенка, разведенного с семьей подается в территориальное подразделение центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной ) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов, законными представителями ребенка - органами опеки и попечительства, опекунами и попечителями, назначенными в соответствии с законодательством Украины, приемными родителями, родителями-воспитателями, патронатного воспитателя, администрацией заведения здравоохранения 'я, учебного или другого детского учреждения.
9. Заявление о получении вида вынужденного мигранта от имени недееспособного или ограниченно дееспособного вынужденного мигранта подается в территориальное подразделение центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов, их законными представителями - органами опеки, опекунами и попечителями, назначенными в соответствии с законодательством Украины.
10. Порядок подачи, рассмотрения и образец заявления о получении вида вынужденного мигранта устанавливается и утверждается центральным органом исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц , беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов.
11. Вид вынужденного мигранта предоставляется при наличии документа, удостоверяющего личность и подтверждает гражданство Украины или документа, удостоверяющего личность иностранца или лица без гражданства и, в случае необходимости, других документов, предоставляющих возможность установить факт постоянного проживания вынужденного мигранта на временно оккупированной территории или территории проведения антитеррористической операции. Сведения о несовершеннолетних членов семьи вынужденного мигранта вносятся к виду одного из родителей или совершеннолетних родственников несовершеннолетнего вынужденного мигранта.
12. Вид вынужденного мигранта предоставляется в срок не более 10 рабочих дней со дня принятия заявления. Срок действия вида вынужденного мигранта - один год. При наличии обстоятельств и условий, предусмотренных частями 1 и 2 статьи 1 настоящего Закона, срок действия вида вынужденного мигранта может быть продлен.
13. Лицу может быть отказано в выдаче вида вынужденного мигранта если:
     а) отсутствуют обоснованные основания для вынужденного оставления места
проживание на территории, указанной в части 2 статьи 1 настоящего Закона;
     б) у органов государственного управления имеющиеся сведения о:
осуществления лицом преступления против мира и человечности, конституционного строя или территориальной целостности Украины;
участие в противоправных, в соответствии с международным правом и действующим законодательством, действиях на временно оккупированной территории или территории проведения антитеррористической операции;
представления заведомо ложных сведений об основаниях и обстоятельствах, при которых предоставляется вид вынужденного мигранта;
       в) на время обращения с заявлением о предоставлении вида вынужденного мигранта отсутствуют условия и обстоятельства, предусмотренные частью 1 и 2 статьи 1 настоящего Закона.
    14. По запросам центральных органов исполнительной власти, органов местного самоуправления в территориальные подразделения центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов им услуг (в соответствии с их полномочиями) сведения о вынужденного мигранта и членов его семьи. Порядок и объем предоставления таких сведений определяется Законом Украины «О защите персональных данных».
     15. Срок действия вида вынужденного мигранта может быть сокращен или вид аннулировано территориальным подразделением центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других, определенных законодательством категорий мигрантов, в случае окончания существования оснований для его предоставления, предусмотренных частью 1 и 2 статьи 1 настоящего Закона.
     16. Выданную вид вынужденного мигранта может быть аннулировано территориальным подразделением центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов в случае, если после ее выдачи возникли, подтвержденные в предусмотренном действующим законодательством порядке, условия, указанные в пункте «б» части 13 настоящей статьи или по решению суда.
      17. Решение территориального подразделения центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов об отказе в выдаче вида вынужденного мигранта или в продлении срока ее действия может быть обжаловано в порядке, предусмотренном действующим законодательством, в том числе и в судебном порядке.
18. Решение территориального подразделения центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов об отказе в выдаче вида вынужденного мигранта или в продлении срока ее действия могут быть
обжалованы в течение десяти дней со дня, когда лицо узнало о таком
решение в установленном законом порядке в суд.

19. До вступления судебного решения по делу об обжаловании решения территориального подразделения центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции), в том числе противодействия нелегальной (незаконной) миграции, гражданства, регистрации физических лиц, беженцев и других определенных законодательством категорий мигрантов об отказе в выдаче вида вынужденного мигранта или в продлении срока ее действия в законную силу лицо пользуется правом на проживание в местах временного расселения вынужденных мигрантов.

Статья 4. Специальные права и обязанности вынужденного мигранта
1. Вынужденный мигрант и несовершеннолетние члены его семьи имеют право:
1) на получение денежной помощи на себя и каждого из несовершеннолетних членов семьи в порядке и размерах, которые определяются Кабинетом Министров Украины;
2) на самостоятельный выбор места жительства на территории Украины;
3) при отсутствии возможности самостоятельного избрания места жительства на территории Украины - на проживание в местах временного расселения вынужденных мигрантов, получение в них медицинских социальных и других услуг в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины;
 2. Вимушений мігрант та неповнолітні члени його сім’ї зобов’язані:
1) дотримуватись встановленого порядку проживання в місцях тимчасового розселення;
2) при зміні місця проживання – знятись з обліку вимушених мігрантів та протягом 10 робочих днів стати на облік у територіальному підрозділі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів за іншим обраним місцем проживання.
   3. Вимушений мігрант позбавляється права на проживання у місцях тимчасового проживання:
1) у випадку наявності у його повній або частковій власності придатного для проживання житла в будь-якому з регіонів України, за винятком території, зазначеної у частині 1 статті 1 цього Закону;
2) при отриманні у постійне користування ним іншого житла;
3) при анулюванні посвідки вимушеного мігранта.
        
Стаття 5. Порядок надання державної допомоги вимушеним мігрантам
1. Підставою для отримання державної допомоги вимушеним мігрантом є посвідка вимушеного мігранта.
2. Порядок, умови та обсяги надання державної допомоги вимушеним мігрантам визначаються Кабінетом Міністрів України в залежності від впливу на потреби вимушених мігрантів обставин, зазначених у частині 1 та 2 статті 1 цього Закону.
3. Порядок розселення, перебування, звільнення житлового приміщення в місцях тимчасового розселення вимушених мігрантів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
4. Особливості реалізації (прямо не встановлені цим Законом) конституційних прав вимушених мігрантів, на медичне забезпечення, зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту, пов’язані з вимушеною зміною місця проживання вимушеними мігрантами встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5. Компенсація вимушеним мігрантам коштів за втрачене внаслідок тимчасової окупації або проведення антитерористичної операції майно, відбувається у порядку, передбаченому чинним законодавством.
6. Витрати на заходи, передбачені цим Законом, здійснюються з Державного бюджету України та місцевих бюджетів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
7. Кабінет Міністрів України приймає і впроваджує державні програми допомоги вимушеним мігрантам, в тому числі державні програми допомоги у соціальній, економічній і психологічній їх адаптації до нового місця проживання.
            
Стаття 6. Особливості застосування окремих норм законодавства України стосовно вимушених мігрантів
1. Забезпечення права вимушених мігрантів на отримання чи поновлення замість втрачених документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус здійснюється у порядку, визначеному статтею 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
2. Забезпечення реалізації прав вимушених мігрантів на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту здійснюється у порядку, визначеному статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
3. У разі, якщо відсутня можливість встановлення факту проживання на території, зазначеній у частині 2 статті 1 цього Закону на підставі документів, вказаних у частині 11 статті 3 цього Закону, факт проживання на території, зазначеній у частині 2 статті 1 цього Закону, встановлюється у судовому порядку.

Стаття 7. Повноваження центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у здійсненні державної допомоги та розселення вимушених мігрантів щодо реалізації вимог цього Закону
Центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень:
1) інформують вимушених мігрантів про їх права у відповідності з чинним законодавством, про порядок дій для отримання державної допомоги, надають перелік місць тимчасового проживання, інформують про умови проживання в них, можливості працевлаштування в регіоні та отримання інших соціальних послуг. З цією метою не рідше ніж один раз в десять робочих днів, забезпечують проведення виїзних прийомів для вимушених мігрантів в місцях тимчасового розселення;
2) вимушеному мігранту, який потребує постійного догляду та який перебував в спеціальному закладі соціального захисту, який розташовано на території, зазначеній у частині 1 статті 2 цього Закону надають місце в спеціальних закладах соціального захисту в регіонах тимчасового розселення;
3) надають дітям-сиротам та дітям, які залишились без опіки - вимушеним мігрантам місця в дитячих будинках;
4) забезпечують влаштування дітей вимушених мігрантів до дошкільних виховних закладів, створюють можливості для повноцінної реалізації прав дітей вимушених мігрантів на отримання середньої шкільної та вищої освіти;
5) забезпечують реалізацію прав вимушених мігрантів на зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, медичне забезпечення, медичне забезпечення, соціальні послуги, освіту та інші права, визначені цим Законом та чинним законодавством;
6) сприяють вимушеному мігранту в поновленні втрачених внаслідок настання обставин, зазначених у частинах 1 та 2 статті 1 цього Закону прав;
7) розробляють та здійснюють заходи, спрямовані на психологічну, соціальну та економічну адаптацію вимушених мігрантів;
8) готують до розгляду Кабінетом Міністрів України
пропозиції щодо визначення обсягу фінансування заходів, що
здійснюються на виконання цього Закону;
9) на прохання вимушеного мігранта сприяють у поверненні його та членів його сім’ї після закінчення обставин, зазначених у частинах 1 та 2 статті 1 цього Закону, до попереднього місця проживання.
  
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів щодо реалізації вимог цього Закону
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів належить:
1) прийняття рішень про надання, відмову у наданні, продовження терміну та анулювання посвідки вимушеного мігранта;
2) встановлення та затвердження зразка, порядку подання та розгляду заяви про одержання посвідки вимушеного мігранта;
3) подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо
заходів, необхідних для реалізації вимог цього Закону, стосовно забезпечення прав вимушених мігрантів;
4) координація взаємодії органів виконавчої влади з питань, визначених цим Законом;
5) розгляд скарг на рішення про відмову у
наданні, продовження терміну дії, анулювання посвідчення вимушеного мігранта, якщо вони були прийняті з порушенням
законодавства;
6) направлення запитів до центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних та недержавних інституцій, міжнародних організацій щодо отримання інформації, необхідної для реалізації вимог цього Закону;
 7) ведення централізованого обліку та створення
централізованої інформаційної системи про осіб, які подали заяву
про отримання посвідчення вимушеного мігранта, отримали таке посвідчення, яким було відмовлено в його отриманні або посвідчення яких було анульовано та інформаційної системи щодо місць тимчасового розселення та регіонів тимчасового розселення вимушених мігрантів;
 8) підготовка до розгляду Кабінетом Міністрів України
пропозицій щодо визначення обсягу фінансування заходів, що
здійснюються на виконання цього Закону;
9) здійснення контролю за виконанням цього Закону.
           
Стаття 9. Міжнародне співробітництво з метою допомоги вимушеним мігрантам
1. Україна співпрацює з іншими державами, міжнародними організаціями, громадськими організаціями з метою усунення причин виникнення вимушеної міграції, поліпшення матеріального становища, а також добровільного повернення вимушених мігрантів до місць їх проживання в Україні у разі зникнення обставин, зазначених у частині 1 та 2 статті 1 цього Закону.
2. Органи державного управління та місцевого самоврядування сприяють і надають всебічну підтримку громадським організаціям, які надають допомогу вимушеним мігрантам та захищають їх права.
3. Міжнародним та іншим організаціям, які здійснюють допомогу вимушеним мігрантам, надається сприяння в прискоренні імпорту гуманітарних вантажів, що здійснюються з метою допомоги вимушеним мігрантам.
Стаття 10. Відповідальність
Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законом.

          ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його
опубликования.

     2. До приведення законодавства України у відповідність із цим
Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

     3. Кабінету Міністрів України:

1. Протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання чинності цим Законом:
1) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів на виконання вимог та реалізацію положень цього Закону;
2) прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону.

2. У тридцятиденний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що регулюють відносини, пов’язані з вимушеними мігрантами, у відповідність із цим Законом.    
       
 
Голова Верховної Ради О.ТУРЧИНОВ
          Украина