за мотивами 93-го
Що б ти не рік, надію не спіймати,
слова нові, а тінь проте стара.
Кохання так приручене до втрати,
як віра до відречення Петра.
Питай сто раз, не відповість свічадо,
лише мигне - хвальба твоя луна.
Мої слова - не вирок, а пощада,
рахуй - уже відмолена вина
всього за крок від посмішки до глузу.
Лицем в лице - байдуже для світлин.
Візьми в квадрат мою гіпотенузу
і віднайди відношення сторін.
Знайдеш? Побачиш - рівно проти тебе
не кут, а Єва ріднокоренева.
світлина: Михайло Дерегус.
за мотивами 93-го
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125042106038
Свидетельство о публикации №125042106038
Рецензии