Весна нам знову принесла кохання
Таке нестримне, мудре і палке,
Я знаю, що кохаю, як востаннє,
Я розкажу в віршах тобі про те…
Ми кожен сам по собі — досить сильні,
Ти, навіть, більше, бо ти — чоловік,
Я жінка, так створив мене Всевишній,
Я жінка, то я розсуд, а то — гріх…
Твій гріх, що найсолодший до нестями,
На кожнім кроці права; й не права,
Я буду поряд: дарувати радість,
Та вірити у тебе і дива…
Хай стану я натхненням твоїм знову,
Щоб відчував жагу ти до життя,
Щоб довіряв рукам моїм і слову,
Щоб шепотів у сні моє ім;я…
Весна нам знову принесла кохання
Таке нестримне, мудре і палке,
Я знаю, що кохаю, як востаннє,
Я розкажу в віршах тобі про те…
(Ніка)
Квітень 2025
Весна нам знову принесла кохання
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125042002642
Свидетельство о публикации №125042002642
Рецензии