Накрий мене, втомо… Сховай від людисьок,
що вічно все зраджують… Ніччю зігрій…
Стули завіконній буденності писок,
і зранку ображених росами вмий…
Вкарбуй в синє небо мій витвір із літер
і проміжків всесвіту… Хай і сліпим
він видимим стане… Вхопися за вітер
і з ним же розвій все на світі, як дим…
Врятуйся від серця, що б;ється і б;ється
за ребрами десь… Напишись і помри
між снів про весну… Хай душа посміється
ізнизу, якщо не спроможна згори..:)
Втома-рятiвник
© Copyright: Александр Ноцкий, 2025
Свидетельство о публикации №125041606646
Свидетельство о публикации №125041606646
Рецензии