Ти мене хоч би трошками, iнколи приголуб
навіть, якщо гайдук.
Я обіймаю наново,
міццю відтятих рук.
Стануть підошви стертими
там, де твердий обліг.
Буду кульгати вперто я,
хоч на утинках ніг.
Не приховають посмішку
згоїни замість губ.
Ти мене хоч би трошками,
інколи приголуб.
Світлина: Деніс Саражин.
Свидетельство о публикации №125041605961